Наші офіси: м.Галич м-н.Різдва 7а;м. Івано-Франківськ вул.Кармелюка 4

(3431) 22-784 ple_net@ukr.net

Віртуальні машини, що це таке і для чого воно потрібне?

віртуальні машини

Раніше інтернет провайдер Пленет вже писав про віддалений доступ до комп’ютера в цій статті “Як підключитись до віддаленого комп’ютера?“, а тепер хотілося б більш детально вам розповісти про використання віртуальних машин через віддалений доступ, а також про їх практичне застосування в промисловості.


Віртуальні машини в загальному сенсі – це програмна (рідше апаратна) система, яка забезпечує емуляцію іншої платформи (сукупності апаратних засобів), виділення під її потреби частини власних ресурсів, і запуску на такій віртуальної платформі яких завгодно завдань. На практиці це дає повну свободу запуску яких завгодно додатків на будь-якій апаратній платформі. Теоретично поняття віртуальних машин зародилося ще в 1960х роках, воно широко використовувалося при створенні багатьох операційних систем (DEC VAX, IBM VM і ін.). Сьогодні віртуалізація вже багато років використовується в найпотужніших промислових системах, і застосовувати її має сенс де завгодно – від малого бізнесу до домашніх цілей.


Замість того, що б проводити ремонт сервера і його налаштування – можна запустити в декількох екземплярах віртуальні машини з різними цілями (наприклад, поштового сервера і файлового сервера). Більш того це дозволяє істотно заощадити на покупці програмного забезпечення. Емулятори, які є окремим типом віртуальних машин, дозволяють запускати кілька примірників різних емульованих платформ або операційних систем на одному хостовому комп’ютері, повноцінно працювати в середовищі ZX Spectrum на сучасних машинах, запускати ігри для Sony Playstation на звичайних комп’ютерах, користуватися додатками під Windows в операційній системі Mac OS та ін. Віртуальна машина емулює і відокремлює від хостової машини, і інших (гостьових) віртуальних машин, частину апаратних ресурсів хоста – процесора, оперативної пам’яті, жорсткого диска та ін.

Віртуальна машина може як повністю емулювати цілий комп’ютер (що дозволяє в принципі встановлювати на неї будь-яку операційну систему), так і лише виконувати частину машинно-незалежного коду. Останнє широко використовується для особливого типу віртуальних машин – середовищ мов програмування. З них найбільш відома віртуальна машина Java, метою якої якраз і є крос-платформенність – можливість запуску якогось коду на будь-якому пристрої, будь-якій апаратній платформі, будь ОС. Програмне забезпечення, написане на Java, працює на мільйонах пристроїв з абсолютно різною архітектурою. Є й інші мови програмування, що використовують цю технологію – Forth, наприклад. А в цілому, віртуальна машина (хай навіть з точно такою ж архітектурою, як і хост) – це незамінний інструмент будь-якого розробника програмного забезпечення, тестувальника, і т.д. Розгорнутий на віртуальній машині софт вільний від апаратної несумісності і впливу можливих апаратних збоїв. І при будь-якому виявлені помилки чи збої в системі, максимум що потрібно зробити – перезавантажити віртуальну машину, при цьому продовжуючи нормально працювати з основним хостом. Такий підхід економить дуже багато сил і часу при розробці та налагодженні програм, а також дозволяє розробляти ПО під інші архітектури навіть не бачачи їх – просто використовуючи відповідні віртуальні машини-емулятори.java,ява


Ще більше ніж віртуальні машини поширені віртуальні машини-гіпервізори або емулятори різних систем. Гіпервізори (вони ж монітори віртуальних машин) – це невеликі операційні системи (або програмне забезпечення) з мікроядром, які дозволяють запускати під своїм управлінням велику кількість інших повноцінних віртуальних операційних систем, виділяючи кожній віртуалізоване апаратне забезпечення. По ходу роботи гіпервізор відповідає за розподіл ресурсів, дозволяє в будь-який момент вимкнути, перезавантажити, переконфігурувати будь-яку віртуальну машину, а також створити нову віртуальну машину. Також гіпервізор забезпечує повне розділення віртуальних ОС, їх захист і можливість резервного копіювання всієї віртуальної машини цілком (за допомогою копіювання файлу віртуальної машини, образу диска, створення снапшотів та ін.). Гіпервізор може сам встановлюватися безпосередньо на обладнання і мати свої вбудовані драйвера пристроїв. Такі  з гіпервізорів найбільш продуктивні – VMware ESX, Microsoft Hyper-V, Xen та ін.

майкрософт гіпервізор


Існують також гіпервізори, які встановлюються в уже працюючу ОС і працюють на її базі. При цьому код на гостьових віртуальних машинах виконує безпосередньо процесор, а доступ до пристроїв введення-виведення забезпечує вже хостова операційна система. Такі гіпервізори більше схожі на емулятори і саме вони є найбільш поширеними – VMware Workstation, Microsoft Virtual PC, QEMU, VirtualBox. Від власне емуляторів, таких як DOSBox для запуску MS-DOS програм в сучасних ОС, або Wine – для запуску Windows-додатків в Linux, це гіпервізори, що працюють під управлінням хостової операційної системи відрізняються тим, що дозволяють не просто запускати окремі програми, а встановлювати на виділені віртуальні апаратні ресурси власну операційну систему. Емулятори такого не роблять. Таке програмне забезпечення, як VMware Workstation або Parallels Workstation, дуже просто в освоєнні практично на будь-якому домашньому комп’ютері. У кілька кліків мишкою створюється нова віртуальна машина, їй присвоюється певна кількість ресурсів (розмір оперативної пам’яті, кількість місця на жорсткому диску, що виділяється під віртуальний жорсткий диск та ін.). Налаштовується мережу (причому можна як прокидати весь трафік через звичайну фізичну мережеву карту , так і створювати віртуальні мережі, мости та ін.) і додаткові пристрої – все, віртуальну машину можна включати. У неї є свій BIOS, до неї легко можна примонтувати фізичний CD-DVD привід, або образ диска, і відразу почати встановлювати з нього потрібну операційну систему. Резервне копіювання всієї такої віртуальної операційної системи робиться так само просто – достатньо вимкнути її і скопіювати кудись весь файл її жорсткого диску. Таким чином можна, наприклад, на звичайному комп’ютері середнього класу під управлінням ОС Windows встановити кілька різних операційних систем сімейства Linux, можна встановити навіть MacOS і ще більш екзотичні ОС. До запущеного віртуального операційного середовища можна підключатися як безпосередньо через інтерфейс гіпервізору, так і засобами віддаленого доступу.


Віртуальні машини в наш час застосовуються практично повсюдно. Для тестера, відладчика, фахівця з інформаційної безпеки або розробника ПЗ це відмінна можливість обмежити можливості якоїсь досліджуваної програми, скористатися так званою “пісочницею”, і на одному робочому комп’ютері мати можливість одночасно перевіряти багато різних додатків в різних середовищах. Точно також же на віртуалці зручно проводити дослідження продуктивності, порівнювати між собою різні комп’ютерні архітектури, різні ОС на одному і тому ж залізі. Для геймерів віртуальні машини – можливість грати в консольні ігри на ПК. Але найбільше можливостей віртуалізація дає системним адміністраторам. Віртуалізація – це шлях до значної економії коштів на інфраструктуру, до спрощення розгортання підрозділів і майданчиків, до простої і ефективної міграції на нові платформи, до спрощення управлінням складними мережевими структурами. Робота будь-яких програмних продуктів на віртуальних машинах робить їх захищеними від апаратних збоїв, а централізоване регулярне копіювання цих же віртуальних машин забезпечує цілісність і збереження будь-яких даних. Фактично, все на одному сервері з встановленим Microsoft Hyper-V і 16 GB ОЗУ можна розмістити кілька серверів з різними функціями, в тому числі і сервер терміналів, доступ до яких буде можливий з будь-яких дешевих пристроїв – комп’ютерів класу Pentium-2 і 3, тонких клієнтів, нетбуків та ін. на одному такому сервері зможе повноцінно одночасно працювати більше 30 осіб – він повністю замінить кілька окремих серверів і дозволить істотно заощадити і на робочих станціях. З одного боку, завдяки віртуалізації забезпечиться здешевлення всієї ІТ-інфраструктури, економія на апаратних складових, енергозабезпеченні і т.д., а з іншого – всі дані будуть надійно захищені, і регулярно перезберігатися в одному місці. Вихід з ладу будь-якої окремої робочої станції (на якій потрібна лише мережа і клієнт віддаленого доступу) ніяк не позначиться на роботі фірми.


 Більше корисної інформації про все що зв’язане з інтернетом тут.

Сервісний центр “Пленет” пропонує вам послуги по наданню інтернету та створенню локальних мереж будь-якої складності. Також можливо Вас зацікавлять інші послуги які ми пропонуємо по ремонту комп’ютерної та побутової техніки та встановленню систем відеоспостереження. Якщо вас зацікавила якась з наших послуг то телефонуйте нам за номерами вказаними нижче, залишайте online-заявки, або пишіть нам на пошту plenetmail@gmail.com.